Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Ау чуваки!
Вот расскажу вам, как я недавно развлекался с псилоцибиновыми грибами, и провел фотоэкспедицию по заброшенным зданиям. Определенно, это было одно из самых безумных и зачетных приключений в моей жизни.
Все началось с того, что я понял, что хочу что-то особенное, что-то, что заставит меня окунуться в другой мир и увидеть все вокруг под другим углом. Поехал я на девятке в деревню на тоталке, где слышал, что можно взять грибы. А там уже началась наша история...
Приехал я такой в эту дыру, встретился с одним чуваком по кличке Гомер, он там как закладки банковал. Знал они, где их добыть, и я купил у него пачку псилоцибиновых грибов.
Грибы выглядели ужасно, такие маленькие и гнилые. Но меня это не смущало, я был готов на всё ради новых ощущений. Взял с собой фотоаппарат, потому что решил сделать этому приключению огонь обработку.
Решил я начать свою экспедицию в заброшенное здание, которое ходят легенды, что там часто собираются наши коллеги по интересам. Но когда я подошел к крыльцу, то почувствовал, как на меня накатывает паранойя. Видимо, грибы начали действовать.
Вошел я внутрь и увидел, что это весьма популярное место для любителей фотографии и наркоманов. Услышал я голоса, крики и звуки, которые мне показались просто мерзостью. Оказалось, что это были не наши ребята, а местные хипстеры, которые собрались тут развлекаться.
Они стали на меня кидать за это, сказали, что грибы - это дерьмо, и что они предпочитают понику или гирик. Я не стал спорить, ведь каждый имеет право на свой выбор.
В конце концов, мы решили с ними объединиться и провести настоящую фотоэкспедицию. Ведь почему бы не насладиться красотой разрушенных зданий под воздействием наших любимых наркотиков?
Мы обошли несколько мест, включая старую больницу и заброшенное заводское здание. Каждый уголок казался магическим и загадочным. Мы шмаляли грибы, в то время как фотографировали самые интересные места и нас самих. Картинки получились фееричные, словно из другого измерения.
Вернувшись домой, мы смотрели на сделанные нами снимки и не могли поверить, что это все было реальностью.
И хотя я знаю, что такое марцовка и гирик, эта экспедиция с псилоцибиновыми грибами показала мне новую сторону приключений. Я узнал, что даже в запущенных зданиях можно найти красоту и особую атмосферу.
Так что если ты хочешь найти что-то особенное и уйти от рутины, собери свои друзья, возьми с собой грибы и отправляйся на фотоэкспедицию по заброшенным местам. Уверяю, это будет незабываемо!
И помни, никогда не бойся идти в запретные места и пробовать новые наркотики. В конце концов, это часть нашей молодости и нашей жизни в целом. Просто будь осторожнее и не забывай о друзьях!
Ауф!